Схоже як Апостол Петро у своєму Першому посланні звертався до «вибраних переселенців, розсіяних в Понті, Галатії, Кападокії, Азії та Вітинії», так і ми сьогодні, Ієрархи УГКЦ у Західній Європі, вкотре радо звертаємося до «вибраних українських переселенців» та діаспори, розсіяних у Франції, Швейцарії, країнах Бенілюксу, Німеччині, Скандинавії, у Великій Британії, Ірландії, Італії та Іспанії, оцими ж словами Апостола Петра, проповідуючи вам про радісне Христове Воскресіння: «Благодать і мир вам хай помножиться! Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих, до спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ані зів'янути, - збереженої для нас на небі, для нас, яких Божа потуга вірою зберігає на спасіння, що готове з'явитись останнього часу. Ви тим радійте, навіть якщо тепер треба трохи посумувати в різних досвідах, щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тлінного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь - під час об'явлення Ісуса Христа» (І Послання Апостола Петра 1-7).

 Дорогі вірні, Христове Воскресіння - світло нашої віри, радість нашої надії, кріпость нашої любові. Немає свята більш радісного, ніж Світле Христове Воскресіння. Свята Церква іменує його «святом свят і торжеством торжеств», бо Пасха не тільки спомин минулої найвизначнішої в історії світу події — вона звернена перш за все у час майбутній.  Ось чому після свого Воскресіння Ісус зустрічає жінок Мироносиць і каже їм саме: «Радуйтеся!» (Мт  28,9). І як нам не радуватися перемогою Ісуса Христа? Христове воскресіння відкриває нам двері до вічності, вселяє надію у наше життя, бо ми також є учасниками його перемоги, як співаємо на Воскресній Утрені: «Вчора нас поховано з тобою Христе, встаємо сьогодні з тобою воскреслим, бо вчора нас з тобою розп’ято. Тож і нас прослав спасе, у царстві своїм» (Пісня 3). А Святий апостол Павло пише: «Христос воскрес з мертвих, первенець серед померлих... Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть» (1 Кор. 15, 20, 22).

Ще зовсім нещодавно під час Празника  Різдва Христового ми роздумували про те, що Ісус Христос зійшов з неба, став немічною дитиною, увійшовши глибоко в людську історію, відчуваючи на собі те все, що є людське, бідність і нестачу всього, емігруючи у єгипетську землю, і залишаючись мігрантом протягом усього життя, бо не мав інколи де голови приклонити (пор. Лк 9, 58). Ставши людиною, Христос так само як і ми відчував голод, спрагу і втому; переживав на собі людську тупість і глухість, підступність і злобу, постійне дорікання фарисеїв і садукеїв, а навіть брак розуміння своїх учнів, а на останку і зраду Юди. Терпів Він болі на душі в Оливному городі аж до поту крові і, як невинний, мусів понести засуд смерті на хресті. Над ним знущаються, плюють, б’ють, терням увінчують, накладають на плечі тяжкий хрест. Він під тягарем хреста умліває і паде, а тут насмішки та терпка іронія. Прибивають руки і ноги тупими цвяхами, а який невимовний біль бути розіп’ятим на хресті, задуха і спрага невимовна. Справді немає жодного людського болю, щоб Ісус не відчув і не пережив на собі, до останньої краплини гіркої чаші терпінь. 

А який душевний біль Він переживав, коли кликав: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?» (Мт 27, 46). Або нашими словами: «Отче, я тебе завжди слухав, а ти мене опустив, залишився я сам!»… Це відчуття самоти кромішньої, глибини підземної, справжнього пекла.

І ось воскресіння! Ісус закликав сильним голосом:  «Отче, у твої руки віддаю духа мого!» (Лк 23,46). Початок духовного воскресіння вже здійснюється на хресті, а завершується воскресінням тіла на  третій день. Бог - це любов, а Любов не може померти. Насправді любов можливо побити, потоптати, розіп’яти, поховати, та все-таки любов встане, воскресне! У зародку любові є світло, життя, воскресіння. Ісуса убивають, але Любов воскресає.

Радуйтеся! Бо ми також є учасниками Христового воскресіння! «Всі ви, що у Христа хрестилися, у Христа одягнулися» (Гал 3,27). «Ми поховані з ним через хрещення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям» (Рм 6,4). Канон воскресної Утрені оспівує багаторазово цю перемогу Христа, в якій ми беремо участь: «Святкуймо перемогу над смертю, знищення аду, іншого життя вічного початок і, радіючи, оспівуймо того, що це вчинив, - єдиного благословенного отців Бога і препрославленого». (Пісня 7).

Христове Воскресіння – це Світло, радість, надія для нашого життя, хоч би яка була важка наша життєва історія. Ми можемо мати певність, що переможемо  разом з Христом, хоч не раз здається, що нас подолали, очорнили, потоптали і закопали. Переживаючи глибоко таїнство Христового Воскресіння, ми будемо певні, що добро переможе над злом, любов над самолюбством, надія над розчаруванням. Однак нам необхідно одягнутися у Христа і на Його зразок  йти дорогою доброти, замість ненависті, замість помсти – прощати, замість брехні – шукати правду, замість на все нарікати – нести з Христом наш щоденний хрест. Саме Христос розірвав кайдани ненависті самолюбства, зла і смерті, ідучи дорогою любові, співчуття з терплячими, прощення, віддання себе у руки Отця. Коли здавалося, що  всі пекельні сили постали проти Божого Сина - Любов перемагає.

Ми переживаємо важкі часи. Світ втрачає духовні орієнтири, байдужість до вищих цінностей, жадібність влади, слави, несправедливість, матеріалізм, і постає економічна криза, яка гірко відбивається у наших суспільствах, та в особистому житті, бо висить небезпека втрати праці, яку найбільш гірко відчувають саме іммігранти, а тут ще самота, туга за рідним домом, важкі побутові умови, психічні тиски, недуги…

Проте Христове Воскресіння нас закликає бути витривалими в надії, скріплювати себе у нутрі своєму, щоб піти на зустріч усім труднощам, які нам подає щоденне життя і те ярмо, що на нас накладає суспільство. Христос переміг – ми переможемо! Ото ж «плекайте ті самі думки в собі, які були у Христі Ісусі» (Фл 2,5).

Радість Воскресіння постійно проявляється в Божественній  Літургії, адже з нами молиться ціле небо, у присутності Пресвятої Тройці, Богородиці, Ангелів, пророків, усіх святих і тих усіх, що випередили нас у житті; ті, які «у вірі спочили». Тому радіймо, дорогі вірні, що і в далекій чужині ми маємо можливість молитися в рідному обряді, закликаючи до цієї молитви і наших братів і сестер, які ще не до кінця пізнали Воскреслого Христа.  Адже до пасхальної радості закликаються всі: як віруючі, так і ті, хто тільки на межі переоцінки життєвих орієнтирів. Оцих останніх розсіяних по чужих світах, які ще не віднайшли дороги до храму в чужині, не завжди є легко відшукати нашим душпастирям. Тому ви, дорогі вірні, маючи ближчий контакт із нашими земляками в країнах поселення, можете стати посередниками і запросити усіх ваших знайомих прийти до храмів, щоб і вони також увійшли у радість Воскреслого Христа та творили  «Живу парафію» - місце зустрічі з живим Христом, до чого закликає нас Блаженніший Патріарх Святослав та Синод УГКЦ.

Дорогі брати і сестри! Кріпіться і сміливо співаймо:

«О, божественне й любе, і пресолодке твоє слово! З нами бо справді ти обіцяв бути до кінця віку, Христе. Маючи його основою надії, вірні, радіємо!».

Радуйтеся!

Дано при катедральних соборах

у Парижі, Мюнхені, Лондоні й Римі,

дня 1 квітня 2012 року,

у IV неділю Великого Посту

Ієрархи Української Греко-Католицької Церкви у Західній Європі:

+ МИХАЇЛ (Гринчишин)

Апостольський Екзарх у Франції, Швейцарії та країнах Бенілюксу

+ ПЕТРО (Крик)

Апостольський Екзарх у Німеччині і Скандинавії

+ ГЛІБ (Лончина)

Апостольський Екзарх у Великій Британії

Апостольський Візитатор в Ірландії

+ ДІОНІСІЙ (Ляхович)

Апостольський Візитатор в Італії та Іспанії

На початку Великого Посту  щиро запрошуємо усіх парафіян та християн доброї волі взяти участь у нічних чуваннях, які відбудуться у ніч з 25го на 26те лютого (ніч з суботи на неділю) у парафії Хритса Царя міста Дюссельдорф.

Чування розпочнуться об 19:45 годині і завершаться у сиропусну неділю Літургією та зальним обрядом всепрощення.

Для всіх прибулих з околиць нашої парафії буде можливість відпочити та підкріпитись (кава, канапки) у нашому парафіяльному залі. Через відсутність належних приміщень не буде можливості залишитись на нічліг. Прохання взяти до уваги відїзд.

Програма

Субота 25.02.12

19:45 - пояснення, що таке чування

20:00 - Вечірня

20:45 - Роздуми, медитація

21:30 – Пауза (перекуска)

22:00 - Молитовна прогама у Церкві (розважання про піст, пісні, жертвування, молитва намірень).

23:00 Слово на завершення, Благословення на ніч та, за бажанням, зустріч у залі.

Неділя Всепрощення 26.02.12

10:00 - Служба Божа у Кельні (після Літургії обряд всепрощення).

13:00 - Служба Божа у Дюссельдорфі (після Літургії обряд всепрощення).

В програмі можливі зміни.

Усіх щиро запрошуємо до спільної молитви.